понедельник, 18 мая 2015 г.

четверг, 14 мая 2015 г.

Стінгазета до Дня Перемоги




Дивосвіт природи



ДИВОСВІТ ПРИРОДИ
Мета: розвивати смислову та образну пам'ять, вміння узагальнювати; розвивати      кмітливість, швидкість мислення, творчі можливості учнів; виховувати любов до природи, турботливе ставлення до неї; прищеплювати уміння культурно поводитися на природі.
Обладнання: малюнки із зображенням рослин, тварин;емблеми команд; секундомір, «чорний ящик»; картки.
ХІД РОБОТИ
І. Організаційна частина.
Наш дивний світ, такий, як казка,
Он в небі хмаронька пливе.
Тож бережи його, будь ласка,
Все в ньому гарне і живе.
Он квітка полум’ям палає,
І ясне сонечко блищить.
Чарівна пташечка співає –
Все в дивосвіт прийшло, щоб жить.
ІІ. Вступне слово вчителя.
-         Все, що нас оточує і не зроблене руками людей, - це природа. Спілкування з природою дає найбільшу радість викликає найпалкішу любов до рідного краю, до життя. Природа є джерелом натхнення для письменників, художників, композиторів. Шепіт води, зелених дібров. Спів пташок, запах квітів – усе це природа рідного краю. Недарма природу називають ненькою. Всі ми – діти природи, та не всі однаково добре ставимося до неї. Природа потребує постійної уваги і турботи. Ми повинні берегти природу, охороняти її багатства. Сьогодні ми проведемо екологічну гру «ДИВОСВІТ ПРИРОДИ».
-          
ІІІ. Пояснення правил гри.
-         У грі беруть участь два племені. Перед вами – табло. На ньому дев’ять кольорових секторів, що відповідають дев’яти напрямкам, проходячи якими, потрібно виконати завдання. Право обрати напрямок і відкрити сектор отримує те плем’я, яке перемогло у попередньому конкурсі. За перемогу плем’я отримує кружечок певного кольору, яке воно закріплює на табло. Переможе те плем’я, яке закріпить більше кружечків.
-          
IV. Презентація команд.
-         У нашій грі беруть участь два племені: плем’я «Ягуарів» і плем’я «Пінгвінів».
-         Плем’я «Пінгвінів» презентують:
Девіз:
    Природа рідна – наша втіха,
    Тож хай вона не знає лиха.
1-й учень
    Дружна зустріч нас чекає,
    І плем’я «Пінгвінів» - перед вами.
    Нас немало й небагато,
    А шість хлопчиків й дівчаток.
2-й учень
    Ми всі – звичайні діти,
    Вмієм плакати й радіти.
    Природу дуже любим…
Всі. І друзями їй будем!
-         Плем’я «Ягуарів» презентує:
Девіз:
    Ми всі – господарі природи,
    Тож збережемо її вроду.
1-й учень
    Плем’я «Ягуарів» - молодці!
    Ми багато читаєм,
    Природу оберігаєм,
    І перемогу в боротьбі…
Всі. Здобути бажаєм!
-         Оцінювати результати гри буде авторитетне й незалежне журі. Допомагатиме нам команда вболівальників, яка буде підтримувати свої команди додатковою кількістю балів за завдання. Всіх нас чекають дев’ять етапів гри. Гра буде проходити під таким девізом: «З природою живи у дружбі, то й буде вона тобі у службу»
-          
V. Екологічна гра.
Конкурс 1. Чорний ящик.
( У ящик кладеться іграшка або малюнок із зображенням тварини чи рослини.)
-         Ви повинні відгадати, що тут знаходиться за тварина (або рослина). Можете ставити запитання, я буду відповідати вам лише ТАК чи НІ. Виграє та команда, яка швидше відгадає.
Конкурс 2. Дуель.
( На запитання відповідати за 1 хв. Яка команда дасть більше правильних відповідей, та й перемогла.)
Ягуари
1.    Комаха, яка збирає квітковий нектар і перетворює його на мед. (бджола)
2.    Низький та колючий,
Солодкий, не пахучий.
Ягідку зірвеш –
Руку обдереш. (аґрус)
3.    Птахів змушує летіти у вирій голод чи холод? (голод)
4.    Сам маленький, а шубка дерев’яна. (горіх)
5.    Комаха, яку бояться птахи. (сонечко)
6.    Влітку – в шубі, а взимку – голе. (дерево)
7.    Сидить кішка на віконці, і хвіст, як у кішки, а все ж не кішка. (кіт)
8.    Сам чорний, та не ворон,
Є роги, та не бик,
Шість ніг без копит. (жук)
9.    Видивляється у воду на свою хорошу вроду. (калина)
10.                      Очі – на ногах, а будиночок – на спині. (равлик)
11.                      У чистім полі він росте:
На високих ніжках, в зелених панчішках,
Квіточки блакитні, оченьки привітні. (льон)
12.                      У воді купалася, та все ж сухою залишилася. (качка)
13.                      Під одним ковпаком сімсот козаків. (мак)
14.                      Б’ється, стука молоток, поправляє нам садок. (дятел)
15.                      Між крижин відважно плава,
Обганяє пароплави.
Тож ви знаєте, що він,-
Називається …(пінгвін)
16.                      Хто є ворогами пінгвінів у морі? (тюлені)
Пінгвіни
1.    Хто любить перестрибувати з гілки на гілку.(білка)
2.    Метелик, гусінь якого завиває кокон, а з нього виробляють шовкове волокно. (шовкопряд)
3.    Навесні веселить, влітку холодить, восени годує, а взимку гріє. (ліс)
4.    «Шуба» пінгвіна. (жир)
5.    Сіро-зелені комашки, яких полюбляють сонечка. (тля)
6.    Є голова, та немає волосся,
Є очі та немає брів.
Є крила та не літає.
В холоді не мерзне, спеки не боїться. (риба)
7. Скільки ніжок у комахи? (6)
8. Хто раніше всіх встає? (півень)
9. Дихають, ростуть, а ходити не можуть. (рослини)
10. Велика хижа морська риба. (акула)
11. Дуже товсті ноги маю,
      Ледве їх переставляю,
      Сам високий я на зріст,
       Замість носа в мене хвіст. (слон)
12. Скільки пальців на ногах у страуса? (2)
13. Куди зайцеві зручніше бігти – згори чи вгору? (вгору)
14. Уночі гуляє, вдень спочиває,
      Має круглі очі, бачить серед ночі. (сова)
15. Яку користь дають сови?
16. Найспритніша тварина-бігун. (гепард)

Конкурс 3. Впізнай мене.
( На табло – малюнки 4 птахів із порядковими номерами. За описом тварини чи рослини плем’я повинно відгадати, про кого або про що йде мова. Хто швидше підніме картку з порядковим номером, робить крок вперед. Переможе та команда, яка здолає більшу відстань.)
1.    Цей гарний і цінний птах заслуговує на увагу людей та охорону. В одній із відомих дитячих казок його називали «гидким каченям». (лебідь)
2.    Пташеня цього птаха малесеньке – 3г, але воно хоч і сліпе, несе на спині інше пташеня. Що ж воно робить? Викидає всіх із гнізда. Але мине 4 дні, і цей інстинкт зникає. Ці птахи не висиджують і не виховують своїх дітей, а підкидають їх різним птахам. (зозуля)
3.    Великий птах із довгими ногами і великим дзьобом. Полює в місцях, багатих на воду. Про нього в народі кажуть: «Птах, що приносить дітей, щастя.» (лелека)
4.    Ці птахи можуть передбачати погоду. Ще їх називають маленькими барометрами. Про них в народі кажуть: низько літають над землею – на дощ. (ластівка)

Конкурс 4. Аукціон.
( Оголосити тему. Команди по черзі називають рослин, звірів, птахів. Хто останній називає, той виграє.)
         Горобець – синиця - …
         Заєць – лисиця - …
         Підсніжник – соняшник - …

Конкурс 5. Гвіздок програми.
-         Команди із зав’язаними очима за 30с малюють козу. Перші номери – роги, другі – копита, треті – голову, четверті – хвіст, п’яті – тулуб. Після завершення учасники описують «нову породу» кози і роблять їй рекламу.

Конкурс 6. Показуха.
-         Гра проводиться разом із вболівальниками. На картках записані назви тварин. Один учасник із команди пантомімно зображує тварин, вболівальники відгадують. Виграє та команда, чиї вболівальники за 1хв відгадають більше слів.
1-а команда                              2-а команда
1. Заєць                                     1. Жирафа
2. Слон                                      2. Мавпа
3. Лисиця                                  3. Корова
4. Журавель                             4. Собака
5. Кенгуру                                5. Крокодил
6. Зебра                                     6. Верблюд
7. Білий ведмідь                      7. Пінгвін
8. Кобра                                    8. Курка
9. Кіт                                          9. Метелик
10. Мишка                                10. Страус

Конкурс 7. Прислів’я і приказки про тварин.
-         Готуючись до сьогоднішнього конкурсу, племена вивчили прислів’я і приказки про тварин. Подивимось, яке плем’я знає їх більше.

Конкурс 8. Цікавинки.
-         Повідомлення учнів, які не беруть участь у конкурсі.

VI. Підсумок уроку.
-         Ось і добігла кінця наша подорож у світ природи. Ви всі добре сьогодні попрацювали. Хочеться вірити, що ті знання, які ви отримали сьогодні, не забудуться ніколи. Тож піклуйтеся про «братів наших менших», будьте природі друзями.
-         А зараз надаємо слово журі.
-         Нагороджуємо переможців!

Україно моя, ти одна, як життя

16.04.2015
УКРАЇНО МОЯ, ТИ ОДНА, ЯК ЖИТЯ!

Пісня „Україно, любов моя”
Ведучі
  І. Земля моя рідна – це моя Україна! Щасливі ми, що народилися і живемо на чудовій,
багатій землі. Тут жили наші прадіди. Тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини, одвічних добрих традицій.
  ІІ. Тут ми робили свої перші кроки, відкривали навколишній світ. Тут нам уперше забриніли звуки рідної мови, завдяки якій ми усвідомили самих себе. Тут ми навчилися відповідати усмішкою на усмішку, співчуттям на чужий біль.
Тобі, земле моя
  Мій рідний край, земля моя свята,
  Життя мого колиска калинова...
  Тут синь гаїв і неба чистота,
  І мила серцю українська мова.
  Тут перший крок, і перша висота,
  І я сама, і вся моя родина,
  Щасливі та сумні мої літа,
  І стежка в отчий дім одна-єдина.
 
Уклоняюсь піснею
  Краю мій коханий, щире твоє слово,
  Небо твоє ніжно-голубе,
  Рідна Україно, земле колискова,
  Обіймаю піснею тебе.
  Світе мій широкий, воленько ласкава,
  Доле моя, радосте моя!
  Вічна Україно, квітне твоя слава
  Невмирущим співом солов’я
  Краю мій зелений, золото вербове,
  Стежко моя, роси голубі!
  Мати Україно, сонце чорноброве,
  Уклоняюсь піснею тобі.

Пісня „Моя Україна”

  (Хлопчик і дівчинка в національному вбранні виносять хліб на вишитому рушнику)
  1. За народним звичаєм стрічаєм,
  Як здавен ведеться на віку,
  Ми гостей пшеничним короваєм
  На чудовім тканім рушнику.
  2. Хай рясніють квіти малиново,
  Пахне хай духмяно коровай,
  Щоб і дар земний, і щире слово
  Ви відчули, завітавши у наш край.
Пісня „Україна” Т. Петриненка
І. Збереглася давня легенда ще козацьких часів: коли на країну нападали вороги зі сходу і заходу, півдня і півночі, коли в нерівних боях полягли кращі захисники народу, на велику раду зібралися старі вожді, наймудріші книжники, сліпі кобзарі. "Що чинити далі? – з болем і розпачем запитували вони. – Розбиті наші останні полки, захоплені ворогами останні фортеці…” І тоді піднялися найдревніші із кобзарів:
  - Неправда, - сказали вони, - останній полк ніколи не може бути розгромлений, остання фортеця ніколи не здається! Бо це те, що в душі кожного: наша дума, наша пісня, прадавні звичаї і традиції. Їх можна віддати лише добровільно – але ми не віддамо, бо ми народ одвічний, потужний і життєдайний. Биті, знекровлені, палені й топтані, ми знову піднімемося з руїн, із попелу, і знову воскреснемо, розквітнемо, забуяємо!..
  І справдилися пророчі слова того кобзаря.
Горнусь до тебе, Україно
  Горнусь до тебе, Україно.
  Як син до матері горнусь
  За тебе, рідна і єдина
  Щодня я Богові молюсь.
  Молюсь за тебе, Україно,
  І свої сили віддаю,
  Щоб відродити із руїни
  Наш дух і славу бойову.
  Очистимо усі джерела,
  Дніпро-Славутич оживе,
  І заспіваєм: „Ще не вмерла
  Україна наша і не вмре”.

  І. Минали роки, століття… І ось злинули у небо синьо-жовті знамена, а з мільйонів сердець вирвалось на волю жадане: "Ще не вмерла Україна”.
Звучить Державний гімн України „Ще не вмерла Україна”
ІІ. 1991 рік - час світлих надій та історичних звершень українського народу.
  24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла „Акт проголошення незалежності України”, яким проголосила незалежність України та створення самостійної Української держави – України.
  Прапор України
  Вже скільки закривавлених століть
  Тебе, Вкраїно, імені лишали...
  Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить.
  Внесіте прапор вільної Держави!
  Степів таврійських і карпатських гір
  З’єднався колір синій і жовтавий.
  Гей, недругам усім наперекір –
  Внесіте прапор вільної Держави!
  Ганьбив наш прапор зловорожий гнів,
  Його полотна в попелі лежали...
  Але він знов, як день новий розцвів:
  Внесіте прапор вільної Держави!
  Повірмо в те, що нас вже не збороти,
  І долучаймось до добра і слави.
  Хай будуть з нами Правда і Господь –
  Внесіте прапор вільної Держави!

 І. Вдивляємось у далеч і так виразно бачимо широчінь повноводних рік у вінку зажурених верб і пломінкої радості калини. Про щось шепочуть тінисті діброви й зелені гаї, мережані узори білих осель із вродливими мальвами на причілку.
  ІІ. Вслухаємось у гомін сивої давнини: звідти крізь віки долинає тупіт розвихрених коней, брязкіт шабель із козацького шаленого герцю, гучна яса стрілецької слави.
І. Як же довго наш народ ішов до незалежності! Ішов через утиски, в’язниці й Сибіри упродовж усієї історії від часів Київської Русі до наших днів. На цьому шляху загинула незлічена кількість кращих синів і дочок України, які відстоювали її незалежність.
 
 
ІІ. Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради. Довгої вікової героїчної боротьби за волю.
І. Шлях України позначений високими степовими могилами та прекрасними піснями. Пісня, як естафета передає від покоління до покоління історичну правду про свій народ, його стремління і заповіти.
Пісня "Ой у лузі червона калина”
ІІ. Яка велика віра у нашу країну, наш народ. Справжні патріоти своєї неньки України залишили нам, нащадкам, свої одкровення – зізнання в любові до України. Вслухаймося в їхнє палке, пристрасне, щире поетичне слово.
Любіть Україну
  Любіть, Україну, як сонце, любіть,
  Як вітер, і трави, і води…
  В годину щасливу і в радості мить
Любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну
Красу її вічно живу і нову,
І мову її солов’їну.
Любіть у коханні, в труді, у бою,
Як пісню, що лине зорею.
Всім серцем любіть Україну свою –
І вічні ми будемо з нею.
І. Ми з вами маємо всі підстави пишатися тим, що наша батьківщина мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, мужньо пережила найважчі випробуванні і не скорилася. Ми можемо гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів.
Моя Україно
На росах, на водах
На всіх переходах
Курличеш мені
В журавлиних ключах.
Моя Україно, родима країно,
Ясні небеса в материнських очах.
 
Я чую твій голос,
Пшеничний твій колос.
І душу мені засіває зерно.
Моя Україно, колиско-калино,
Пізнати тебе мені щастя дано.
З тобою розлука – гірка моя мука,
Печаль журавля без гнізда в чужині.
Моя Україно, білявко-хатино
З твойого вікна світить доля мені.
ІІ. Козацька Україна була прикладом Європі в області інтелекту і духовності. Відзначимо хоча б першу в світі Конституцію Пилипа Орлика і перше "національне” українське Євангеліє.
 І. Коли християнський світ ще молився латинською мовою, а Московія – старослов’янською, козацька Україна мала вже свій так званий Пересопницький Новий Завіт рідною мовою. Він зберігся. На цьому Євангелії присягають Президенти сучасної України. Пісня "Історія”
ІІ. Пам’ять – одна із найцікавіших властивостей людини. Так, як не можна забувати своїх батьків, так не можна забувати свій народ та його історію.
І. Так, як не можна забувати своїх рідних, близьких ні в хвилини радості, ні в години печалі, так не можна забувати землі нашої, бо це першооснова. З неї ми вийшли, до неї ми прийдемо. Людина не може називатися людиною, якщо вона не має ні мови, ні пісні, ні пам’яті, ні землі, ні роду. Пам’ятаймо про це.
  У цім краю з любові терпне серце,
Тривога світла доторка плеча.
Тут синім оком лісове озерце
Проводить вдаль скороминущий час.
Де материнки незбагненні чари,
Отут мій дім, отут моя земля.
Колосся піднімаючи до хмари
Під самий обрій пролягли поля.
Земля тремтить у сонячнім промінні,
Вже будить зайчик сонячний дуби.
…Лиш тут відчула я земне тяжіння,
Лиш тут я можу мріять і любить.
 
Пісня "На Україну повернусь”
  Дар Вітчизни
Можна втратити все, але мати Вітчизну!
Полечу я у сни, у родинне тепло.
На світанку роси мама двері відчинить –
І запашне бузок, бо не все одцвіло.
Бачу поле і сад, чую слово правдиве,
З тополиних доріг повертаю сюди.
Я спішу до землі, до зеленого дива,
До свого джерела, до живої води.
Тут навіки бузком охрестилася хата,
Тут не раз я горів у вогні каяття.
Можна мати усе, а Вітчизни не мати.
Україно моя, ти одна як життя.
ІІ. Знання мови народу, серед якого живеш – ознака культурної освіченої людини, знання рідної мови – священний обов’язок кожного. В умовах незалежності нашої держави мова, хоч не без труднощів, поступово займає гідне місце в суспільстві. У Декларації про державний суверенітет України зазначається, що Україна забезпечує національно-культурне відродження українського народу, його історичної свідомості і традицій. Водночас право на національно-культурний розвиток гарантується представникам усіх національностей, які проживають на території нашої держави.
У дитячому серці жила Україна
У дитячому серці жила Україна –
Материнські веселі і журні пісні,
Та за мову мужицьку не раз на коліна
Довелося у школі ставати мені.
Непокривлену душу хотіли зламати,
Та ламалися тільки болючі киї.
Наді мною ночами відплакала мати,
Я не зрікся ні мови, ні пісні її.
І померла в гризоті вона молодою,
Залишився назавжди без матері я,
Та не був ні хвилини в житті сиротою,
Бо вела мене далі Вкраїна моя!
 
І. Наче квітка, українська мова, як феномен національної сутності, дивом проростає крізь залізобетонну плиту байдужості, роблячи в ній тріщини, торуючи шлях до світла. Мова – запорука існування народу. Захищаючи рідне слово, ми захищаємо свою націю, її гідність, право на майбутнє. Зробімо все, щоб засяяла українська, "як та зоря ясна”.

Як довго ждали ми своєї волі слова!
І ось воно співа, бринить,
Бринить, співає наша мова,
Чарує, тішить і п’янить.
Як довго ждали ми…
Уклін чолом народу,
Що рідну мову нам зберіг,
Зберіг в таку страшну негоду,
Коли він сам стоять не міг.

Пісня "Звучи, рідна мово”

ІІ. Нові часи, нові завдання, нові вимоги… Незалежність України дає можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі. Сьогодні ми є свідками великих перетворень, що відбуваються в нашій країні. Ви – майбутнє України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру, своїми досягненнями славте її. Будьте гідними своїх предків, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність, і шановані будемо іншими.
Присяга
  Краю мій рідний, земля моя колискова! Із садками вишневими і солов’ями співучими, вербами кучерявими і джерелами чистими дорогами тополиними і лелеками білокрилими, росами голубими і райдугами семицвітними, із золотими китичками хмелю та соняшниками і мальвами квітучими, рушниками гаптованими і червоними кетягами калини, з хлібом-сіллю гостинними і людьми працьовитими, ланами широкими і небом блакитним присягу прийми від мене, що оберігатиму тебе і любитиму, бо одна ти, як життя.
Пісня „Господи, помилуй нас”